Злісний бур’ян - Повитиця польова
Повитиця польова (Cuscuta campestris Junk.) – небезпечний бур’ян, який засмічує
посіви багаторічних та однорічних трав, городні культури, сади та виноградники.
Переважно однорічна рослина-паразит. Має нитковидне, жовте або помаранчево-
жовте, витке стебло. Повитиці не мають ні коренів, ні листків. Глибоко проникаючи
у тканини пошкодженої рослини, повитиця живитися за її рахунок.
Особливо страждають від повитиці польові культури: вика, люцерна, льон, буряк,
морква, цибуля, картопля тощо. Уражені рослини слабнуть, призупиняють ріст і розвиток,
поступово гинуть. Крім того, повитиці часто є переносниками вірусів і хвороб. Повитиця
польова розмножується насінням (максимальна плодючість до 15 тисяч насінин) і
вегетативно (частинами стебла). В умовах України насіння бур’яну інтенсивно проростає
у травні-червні за температури ґрунту +17-24 °C, цвіте – в червні-серпні, плодоносить – у
липні-жовтні. Насіння здатне зберігати схожість від 4 до 30 років за несприятливих
погодних умов.
Повитиця польова завдає великої шкоди сільському господарству. Вона не тільки знижує
врожайність, але й погіршує якість продукції. У цукрового буряка, ураженого повитицею,
вміст цукру знижується на 1-2%. Сіно уражених рослин містить менше протеїну, гірше
сохне, пліснявіє, втрачає смакові властивості. До того ж повитиці поширюють вірусні
хвороби (віруси тютюнової мозаїки огірка, жовтухи айстр, бронзовості томатів тощо).
Поширюється повитиця польова насінням та рослинними рештками. Насіння бур’яну
потрапляє в зерновий ворох під час обмолоту, також його важко відокремити від насіння
багаторічних трав та овочевих культур.
Ефективним засобом боротьби є дотримання сівозміни з висівом культур, які не
уражуються, або слабо уражуються повитицею: зернових, соняшника, гарбузових. У
місцях найбільшої концентрації бур’яну необхідно скосити всі рослини до цвітіння
повитиці та після підсихання спалити. Бур’ян-паразит не пристосований до самостійного
росту, без господаря – культурної рослини – може загинути. Гербіциди ефективні тільки
на молодих перезволожених (після дощу) рослинах повитиці (до появи квіток). Слід
використовувати гербіциди тільки згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів,
дозволених до використання в Україні» з дотриманням техніки безпеки.
Оскільки основний спосіб поширення повитиці польової – це насіння, то і одним з
ключових попереджувальних заходів є недопущення його наявності в насіннєвому
матеріалі сільськогосподарських культур. І найкраще в цьому допоможе профілактика,
зокрема ретельне дотримання фітосанітарних правил. Щоб попередити розповсюдження
повитиці, заборонено завезення її у вільні райони з регіонів розповсюдження;
обов’язковим є огляд та проведення фітосанітарних процедур; обстеження
сільськогосподарських угідь на виявлення бур’яну у період вегетації; при виявленні
вогнища – запровадження карантинного режиму.
Державний фітосанітарний інспектор Н.Матієнко
