Регульовані шкідливі організми обмежено поширені на території Білгород - Дністровського району
В останні роки на території Одеської області в т.ч. у Білгород-Дністровському районі, набувають поширення регульовані шкідливі організми, а саме: амброзія полинолиста, сорго алепське, повитиця польова, ценхрус довгоголковий, американський білий метелик.
Амброзія полинолиста
Сорго алепське
повитиця
ценхрус довгоголковий
Шкодочинність Амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L), повитиць (Cuscuta sp.) та сорго алепського (Sorghum halepense L) в місті та районах масового поширення достатньо велика. Вона складається зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і негативного впливу на здоров”я людей та тварин. Амброзія та сорго алепське розвивають потужну надземну масу й кореневу систему та споживають з ґрунту дуже велику кількість поживних речовин. Одна рослина амброзії утворює 80- 100 тисяч насінин. Насіння зберігає схожість у грунті до 40 років. У період цвітіння пилок амброзії викликає у людей захворювання - амброзійний поліноз. Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, починається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми. Рослина сорго отруйна, молоді пагони містять отруйні ціаністі сполуки, які можуть викликати отруєння і навіть падіж худоби. Повитиці є переносниками збудників ряду вірусних захворювань рослин. Ці небезпечні карантинні бур’яни засмічують всі польові культури, городи, сади, виноградники, луки, пасовища, полезахисні лісосмуги, а також зустрічаються на узбіччях доріг, залізничних насипах, пустирі тощо. Зважаючи на велику шкідливість карантинних бур’янів, як для сільського господарства, так для здоров’я людини, боротьба з ними є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів. І якщо питання по заходах боротьби з карантинними бур’янами на землях сільськогосподарського призначення вже відомі усім, проблеми зі знищенням бур’янів в межах населених пунктів виникають щороку.
Ценхрус довгоголковий (Cenchrus longispinus Fernald)
Ценхрус довгоголковий – бур’ян, який несе загрозу людям і домашнім тваринам. Його, вкриті шипами плоди пошкоджують шкіру тварин, ранять шлунково-кишковий тракт та ротову порожнину. Шипи досить міцні і здатні травмувати шкіру людей і тварин. Колоски ценхрусу володіють аллелопатичним потенціалом, тобто в огортках містяться речовини, які пригнічу -ють проростання насіння інших рослин. Ценхрус якірцевий (малоквітковий, довгоголковий) здатний рости на будь яких ґрунтах, але перевагу віддає піщаним ґрунтам. Він утворює цілі колонії на узбережжях водоймищ, відкосах залізниць та автомобільних доріг.
Шляхи поширення
З насіннєвим матеріалом, сіном, соломою, шерстю тварин, транспортними засобами.
Насіння зберігає свою життєздатність до 5-ти років.
Фітосанітарні заходи
Забороняється завезення в Україну насіння сільськогосподарських культур засмічених насінням даного бур'яну. Об'єкти регулювання (вантажі, матеріали, транспортні засоби), підлягають обов'язковому контролю. Засмічені землі варто відвести під чорний пар і провести на них не менше 3-4 культивацій впродовж вегетації. При виявленні невеликого ізольованого вогнища ценхрусу проводять механічне видалення рослин вручну, з наступним спалюванням або застосуванням гербіцидів.
Якщо бур’ян виявлено на значній площі у посівах культур, то, крім загальних карантинних, проводять комплекс агроехнічних і хімічних заходів, які передбачають правильне чергування культур у сівозміні, своєчасний і ретельний обробіток ґрунту, оптимальні строки і якість сівби, своєчасний догляд за посівами.
Озимі злакові культури за оптимальної густоти стояння і багаторічні трави пригнічують сходи ценхрусу, сприяють очищенню грунту від його насіння, особливо у разі повторних посівів. Посіви просапних культур (кукурудза, сорго, соняшник, кавуни, овочеві культури та ін.) є основними потенційними джерелами повторного засмічення полів ценхрусом і тому потребують особливо ретельного й своєчасного догляду.
Найефективнішим способом боротьби з бур’янами в межах населених пунктів є виривання поодиноких рослин з корінням та проведення скошування, висапування до початку цвітіння, з подальшим знищенням решток. Також ефективним, але і більш енергомістким способом є залуження засмічених ділянок, наприклад, газонними травами.
При виявленні – негайно знищувати рослини разом з коренем, не допускаючи цвітіння та утворення насіння. Боротьба із злісними карантинними бур’янами – важливе завдання всіх землекористувачів та посадових осіб.
Американський білий метелик (Hyphantria сипеа Drury)
В Україні американського білого метелика відмічено на 47 видах рослин. Американський білий метелик відноситься до метеликів родини Ведмедиць. У «раціоні» цього шкідника більше двохсот видів різних сільськогосподарських і садових культур: персик, айва, абрикос, волоський горіх, яблуня, вишня, черешня, слива, шипшина, груша та інші. Відрізняючись всеїдністю і дуже високою плодючістю, ці метелики здатні завдавати величезної шкоди сільському господарству.
Батьківщиною цього виду є північноамериканський континент. Але після Другої світової війни, з усе більш зростаючим рівнем експорту з США та Канади товарів по всьому світу, особливо в Японію і Францію, метелики проникли разом з вантажами в Європу та Азію. Вони дуже швидко поширилися і в Україні його вперше виявлено у 1952 році в Закарпатській області. А з 1966-го відбулося поступове розповсюдження його в інші регіони країни.
Це надзвичайно шкодочинний вид. Гусениці шкідника повністю об’їдають листя на деревах, утворюють гнізда, обплітаючи гілки павутиною. Таке пошкодження насаджень призводить до порушення процесів обміну у рослинах та їхнього ослаблення, у підсумку чого знижується врожайність плодових культур, захисна, декоративна, естетична функція зелених насаджень. Окремі рослини ослаблюються та гинуть, особливо при багаторазо- вому пошкодженні.
В Європі, в тому числі і на Україні шкідник розвивається в двох поколіннях на рік. Зимує в стадії лялечки. Літ покоління, яке перезимувало, відбувається в травні, літнього – в кінці липня – на початку серпня. Метелики летять вночі і ранком (період інтенсивного льоту триває 30-40 хв.) Масовий літ відбувається впродовж 11-14 днів, а взагалі метелики живуть 2-11 днів (самки) та 1-4 дні (самці).
Перше покоління метеликів не представляє собою такої загрози, як друге. Тому цих шкідників ефективно буде знищити в першому поколінні. Вже через два тижні з’являються гусениці яскраво-зеленого кольору, рясно покриті волосками і щетинками.
Всього гусениця за 40-45 днів переживає до 8 циклів, під час яких вона змінює свій колір: стає темніше, а волосяний покрив густіше.
Вже в четвертому поколінні гусениці утворюють на деревах колонії, обплітаючи їх густою павутиною. У період заляльковування забираються в тріщини, сухе листя і стебла
рослин. Дорослі гусениці спускаються по стовбуру дерева на землю і розповзаються в пошуку місця для залялькування. Вони можуть розповзатись на 20-25 м і далі від кормового дерева. Це створює загрозу розповсюдження шкідника у фазу лялечки з
різноманітною рослинною продукцією, в основному з овочами і фруктами та ін. при перевезенні з заражених зон у вільні від шкідника райони, а також з тарою транспортними засобами при перевезенні інших вантажів.
Американський білий метелик поширюється транспортними засобами, при перевезенні сільськогосподарської продукції та промислових вантажів. В останньому випадку шкідника часто виявляють в пакувальному матеріалі. В пошуках статевого партнера і місця для відкладання яєць самка може летіти в середньому на відстань до 250 м. Можливе пасивне перенесення на значні відстані повітряними потоками. На територіях всіх карантинних зон здійснюються фітосанітарні заходи спрямовані на виявлення, локалізацію і ліквідацію американського білого метелика, застосовуються біологічні, механічні та хімічні заходи боротьби. До захисних заходів належить також обстеження восени та навесні кори дерев. Стовбури дерев очищають від відмерлої кори, рештки разом із зимуючими лялечками спалюють, пристовбурні кола перекопують. Для знищення шкідника застосовуються наступні карантинні заходи:
1. Проведення вчасного обстеження на виявлення чисельності американського білого метелика у садах і присадибних ділянках та знищення шляхом обрізки гілок з гніздами гусені та спалювання.
2. Проведення хімічних обробок відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
3. Бактеріальні препарати за ефективністю не поступаються хімічним, але за їх застосування слід враховувати деякі особливості:
• обробляти дерево цілком, а не окремі гнізда, оскільки гусениці переповзають з оброблених на необроблені гілки;
• обробку повторюють, якщо після її проведення пішов ( дощ. Шкідники гинуть через 4—5 днів після застосування біопрепаратів.
Інформуємо, що відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію. Тобто, боротьба з бур’янами та шкідниками, у тому числі амброзією полинолистою, повитицею польовою, сорго алепським, ценхрусом довгоголовим, АБМ згідно з чинним законодавством – обов’язок кожного громадянина, підприємця та посадової особи.
Головний спеціаліст сектору фітосанітарних заходів
на кордоні відділу фітосанітарних заходів на кордоні
та санітарної охорони території Управління фітосані-
тарної безпеки та санітарної охорони території
Головного управління Держпродспоживслужби
В Одеській області Олена ПРИЩЕПА
