НАГАДУЄМО ПРО ТРИХІНЕЛЬОЗ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКУ
Трихінельоз – досить поширене паразитарне захворювання. Особливе значення це захворювання має через те, що може передаватися людині, спричиняючи важкі наслідки, аж до летальних випадків. Здебільшого, трихінельоз вражає м’ясоїдних тварин – кабанів, ведмедів, лисиць, шакалів, хутрових звірів. Але трапляються випадки, коли паразити виявляються і у м’ясі лосів, бобрів, коней, які є травоїдними.
Збудником захворювання є трихінели (Trichinella spiralis). Дорослі особини паразитів живуть в кишечнику, а їх личинки – у м’язах звірів, які заразилися. Зараження людей трихінельозом відбувається під час вживання в їжу інвазованого личинками трихінел м’яса, частіше свійської свині, але не рідкі випадки зараження від м’яса дикого кабана, ведмедя, борсука. Найхарактернішими клінічними проявами трихінельозу у людини є: гарячка (2-3 тижні, іноді до 3 місяців) переважно ремітуючого типу, набряки повік і обличчя (з’являються у перші дня хвороби, пізніше приєднується одутлість обличчя і кон’юнктивіт). У деяких хворих спостерігаються набряки ніг, рук, попереку, які тримаються 5-8 діб, іноді до 2-3 тижнів. Біль у м’язах у більшості хворих з’являється через 1-3 дні від початку хвороби і пізніше, вона виникає в очних, жувальних, литкових м’язах, а також в м’язах попереку і плечового поясу. У частини хворих при пальпації двоголового м’яза плеча можна виявити дрібні болючі ущільнення (вузлики), які очевидно утворюються в наслідок запальної реакції м’язової тканини і судин на проникнення личинок. Пізніше настає сильна інтоксикація організму. При тяжкому перебігу хвороби людина може залишитися інвалідом на завжди, або навіть вмерти.
Природні осередки трихінельозу первинні за своїм походженням. Серед свійських тварин та синантропних гризунів виникають і підтримуються синантропні осередки інвазії. Поїдання свинями заражених померлих пацюків, харчових відходів і продуктів забою, що містять личинки трихінел, підтримує циркуляцію інвазії в синантропних осередках. Людина не бере участі у циркуляції трихінельозу, тому що після зараження стає епідеміологічним тупиком інвазії.
Боротьба з трихінельозом здійснюється за двома основними напрямами:
-посилення ветеринарно-санітарного нагляду;
-широка санітарно-освітня робота.
Основою загальної профілактики трихінельозу служить дослідження свинини за допомогою трихінелоскопії. При виявленні хоча б однієї личинки трихінел м’ясо знищують, або направляють до технічної утилізації. Санітарно-просвітня робота повинна бути спрямована на поширення серед населення відомостей про трихінельоз.
Особиста профілактика трихінельозу полягає в тому, щоб вживати в їжу тільки обстежене на трихінельоз м’ясо свиней і диких тварин.
Не можна купувати м’ясо цих тварин або м’ясопродукти на стихійних ринках за відсутності довідки ветсанекспертизи. У разі підозри для повної гарантії м’ясо повинно піддаватися тривалій термічній обробці (не менше 2,5 години) при товщині шматка не більше 8 см. Щодо природних осередків трихінельозу важливою профілактичною мірою служить закопування мисливцями тушок хижих тварин після зняття шкурок, ретельна термічна обробка м’яса диких тварин (ведмедів, кабанів тощо) при вживанні його в їжу, неприпустимість згодовування домашнім тваринам сирого м’яса диких тварин.
Розроблена в Україні система протитрихінельозних заходів наступна:
-організація безвипасного утримання свиней із використанням вигульних майданчиків, літніх таборів;
-заборона безнаглядного випасання свиней при утриманні їх в особистих господарствах;
-заборона згодовування незнезаражених боєнських відходів, тушок диких та домашніх тварин в усіх господарствах, де відгодовують свиней, а також у звірогосподарствах;
-підвищення рівня загальної санітарної культури на фермах, складах та в інших приміщеннях (дератизація, відстріл бродячих кішок, собак, їх дослідження на наявність личинок трихінел);
-поліпшення посмертної діагностики трихінельозу: використання методу перетравлення м’язів у штучному шлунковому соку (груповий метод), регуляторний контроль чіткості зображення проекційних трихінелоскопів, упорядкування експертизи м’яса при подвірному забої тварин.
Тільки чіткий контроль при виборі м’яса, дотримання правил його обробки і приготування зроблять м’ясні делікатеси не тільки смачн
