Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби
Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби – особливо небезпечна хвороба, що має тривалий інкубаційний період, супроводжується дистрофічними (губчастоподібними) ураженнями центральної нервової системи, поступовим розвитком порушення координації рухів, поведінки і чутливості зі 100% летальністю. ГЕ ВРХ спричинена накопиченням аномального білка у нервовій тканині під назвою «пріон». Виділяють дві форми ГЕ ВРХ: класичну, що виникає у великої рогатої худоби після поїдання забруднених пріонами кормів, та атипову, що виникає спонтанно у всіх популяціях великої рогатої худоби. ГЕ ВРХ передається іншим видам тварин (вівці, кози, котячі, норки) і людям (варіант хвороби Крейцтфельдта-Якоба).
ГЕ ВРХ виникає після згодовування великій рогатій худобі кормів, до яких уходить тваринне борошно (м'ясо-кісткове, кісткове та ін.), уражене патологічним пріоном. Відома лише оральна передача інфекції.
Симптоми захворювання виникають повільно, прогресують протягом хвороби, яка протікає гостро, підгостро та хронічно. Тривалість клінічного перебігу хвороби від трьох тижнів до шести місяців, що завжди закінчується летально. Інкубаційний період триває від 20 місяців до 10 років і довше.
Основні ознаки ГЕ ВРХ з’являються тільки у тварин віком понад 2 роки, розвиваються повільно, впродовж 1 – 4 міс. і характеризуються, насамперед, різкою зміною поведінки тварини. У захворілих корів спостерігають підвищену збудливість, що змінюється пригніченням, порушення чутливості до слухових, світлових і тактильних подразнень. Різкі шуми викликають у тварин почуття страху. Згодом з’являються велика агресивність (синдром «скаженої корови»), скреготіння зубами, тремор м’язів губ, носового дзеркальця. У хворих тварин сильно виражена гіперестезія в ділянці голови та шиї, а в деяких — і всієї поверхні тіла. Спостерігаються ознаки порушення координації рухів, спотикання, манежні рухи, ненормальна хода у вигляді рисистих, як у коней, рухів, раптове падіння, іноді тремтіння м’язів у нижній ділянці шиї та плечей, судоми, парези залежування. Хворі тварини не реагують на перепони, наштовхуються на стіни, дерева, людей. Загибель тварини настає через 3 тижні — 6 міс. з часу появи клінічних ознак хвороби.
Лікування не проводять. У зв’язку з високою потенційною небезпекою для людей усіх інфікованих тварин знищують.
Людина може заразитися даною хворобою при вживанні в їжу яловичини, зараженої ГЕ ВРХ. У людини можуть розвинутися подібні симптоми: м’язові спазми, відсутність контролю м’язів, погіршення проблем із пам’яттю.
Заходи профілактики та боротьби. Головним методом боротьби з ГЕ ВРХ є заборона використання для годівлі худоби м’ясо-кісткового чи кісткового борошна, виготовленого з трупів хворих на скрепі овець, а також забій заражених пріонами жуйних тварин.
Для профілактики захворювань у людей забороняється використання в їжу непроварених субпродуктів, отриманих від жуйних тварин, головного й спинного мозку, селезінки, лімфовузлів, тимуса, кишок. А також використання молока від заражених корів, хоча досі пріонів у молоці не виявили, а такий спосіб передавання збудника вважають малоймовірним.
Україна благополучна щодо ГЕ ВРХ, заходи спрямовані на запобігання занесенню збудника з-за кордону з імпортованими племінними тваринами, спермою, ембріонами, а також м’ясо-кістковим борошном та іншими кормами тваринного походження. У зв’язку з цим забороняється завезення в Україну тварин, сировини та продуктів тваринного походження з держав, неблагополучних щодо губчастоподібної енцефалопатії худоби.
Білгород-Дністровське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області рекомендує у разі виявлення захворювань тварин або птиці, негайно звернутись до Державних лікарень ветеринарної медицини.
