Алкогольна залежність: звідки береться та як позбутися

Дата: 11.06.2024 10:02

Кількість переглядів: 110

Фото без опису

Навіть один ковток пива робить нас радіснішими та підвищує рівень дофаміну. Та досить швидко вживання алкоголю може призвести до протилежного ефекту. Не дивно, що алкогольна залежність — величезна глобальна проблема.

Понад 380 млн людей у всьому світі мають алкоголізм. Це кожен 20-й дорослий у світі та кожен десятий у Східній Європі.

У статті — про причини зловживань та як перевірити себе.

Чому виникає алкогольна залежність

Є кілька причин зловживанням алкоголю. Серед них — психофізична залежність, простий доступ до речовини, генетичні передумови та засвоєні моделі поведінки.

Здебільшого залежність визначають як тривале й компульсивне споживання речовини попри згубні наслідки для себе й інших людей. Це трапляється через те, що люди біологічно вмотивовані шукати винагороду — тіло виділяє хімічну речовину під назвою дофамін, яка змушує нас відчувати задоволення. Ця речовина виділяється як від корисних речей (їжа, рух, близькість з людьми чи обійми тощо), так і від деструктивних звичок (азартні ігри, вживання наркотиків та, звісно, алкоголю).

Впливають також засвоєні патерни поведінки. Дофамін виробляється в мозку у відповідь на дію умовного подразника (наприклад, звукового сигналу, світла, візуальних образів). Скажімо, люди, які вживають алкоголь, можуть відчути радісне збудження від новорічної реклами, оскільки асоціюють свята з шампанським та іншими алкогольними напоями.

Сплеск дофаміну відбувається до отримання винагороди. Він не настільки значний, але пояснює попереднє задоволення, яке ми відчуваємо, знаючи, що попереду нас чекає щось приємне. Відразу ж після впливу подразника активність дофаміну в мозку знижується нижче базового рівня. Цей тимчасовий стан дефіциту спонукає нас прагнути винагороди.

Що ж стосується причин, які лежать поза межами психіки та фізіології, то алкогольна залежність виникає також з таких причин:

Доступність алкоголю. Чим легше отримати адиктивну речовину — тим ймовірніше, що людина почне вживати. Природним експериментом, що перевірив цю гіпотезу, став так званий сухий закон в США. Серед американців різко зменшилась кількість людей, які споживали алкоголь і потрапляли в залежність від нього. Сухий закон мав непередбачені наслідки, наприклад, створення великого чорного ринку, але за цей період рівень пияцтва у громадських місцях та спричинених алкоголем захворювань печінки знизився вдвічі. Його наслідки тривали до 1950-х, але згодом споживання алкоголю знову зросло, зокрема й через його доступність.

Генетичні фактори та моделі поведінки в родині. Дослідження доводять, що біологічні сини алкоголіків мають підвищений ризик розладу вживання алкоголю порівняно з людьми без такого генетичного навантаження. Однак великий вплив мають також моделі виховання та навіть вік першої спроби алкоголю. Вчені виявили, що люди, які не вживали алкоголь до 25 років, мають на 70 % меншу ймовірність розвитку цієї залежності в зрілому віці. Натомість ті, хто почав випивати до 15 років, мають на 80 % більшу ймовірність розвитку цієї залежності в зрілому віці.

У мене проблеми з алкоголем. Що робити та як кинути?

Зловживання алкоголем може викликати багато проблем, пов’язаних із фізичним здоров’ям: наприклад, виразка шлунку та дванадцятипалої кишки, хвороби нирок та печінки тощо. Алкоголь збільшує ризик деменції, раку підшлункової, стравоходу, печінки, прямої кишки, молочних залоз. Люди, які надмірно споживають алкоголь, мають вищі ризики серцево-судинних хвороб, гіпертензії та абдомінального ожиріння, а також фізіологічну потребу в алкоголі, яка залежно від ступеня важкості може тривати від кількох днів до кількох тижнів.

Натомість психологічна залежність може тривати набагато довший час — від кількох років і впродовж всього життя, тому особливо важливо позбутись цієї деструктивної залежності на ментальному рівні. Що може допомогти?

Усвідомити свою залежність

Люди з залежністю часто мають компульсивну поведінку. Вони знають, що випивають, але водночас не усвідомлюють, що роблять це. Більшість методів лікування залежностей полягають у тому, щоб відновити зв’язок із системами відповідальними за винагороди та ділянками кори головного мозку, що дають нам змогу розповідати про події свого життя, усвідомлювати наслідки й складати плани на майбутнє.

Тобто, коли ми розповідаємо про власний досвід, то отримуємо владу над ним. Спробуйте чесно розповісти про свою залежність. Це може бути сеанс психотерапії, група підтримки в анонімних алкоголіках, розмова з духовним наставником чи другом, або ж приватний щоденник. Іноді це вперше відкриває очі на власну поведінку та стає головною мотивацією до змін.

Знайти внутрішню мотивацію

Для того, щоб людина почала позбуватись залежності, потрібно розв'язати проблеми, які призвели до вживання алкоголю. Люди часто вживають, щоб знизити рівень стресу або ж психологічного болю. А також через нудьгу, тривогу або самотність. Щоб зрозуміти, які причини досі спонукають до деструктивної поведінки, особливо корисною буде робота зі спеціалістом з ментального здоров’я: психологом, психотерапевтом або психіатром. Багатьом людям властиво уникати пошуку відповідей на складні питання та джерел своїх проблем. Тому співпраця з фахівцем буде більш продуктивною.

Важливо зрозуміти, що кожен залежний має знайти правильну — «свою» мотивацію припинити вживати. Це може бути непросто, оскільки апелювання до тверезості заради тверезості не працює, як і розмови про шкідливий вплив на здоров’я. Не бажано, щоб це була зовнішня мотивація, наприклад, добробут близьких чи дітей. Адже з часом ці люди стають самостійними чи віддаляються від нас, тоді причина втрачається.

Створіть бар’єри між собою та випивкою

Коли людина має неймовірний потяг до речовини, вона не може покладатись лише на волю. Створіть фізичні перешкоди між собою та алкоголем. Таким чином ми зволікаємо між бажанням і дією, що дає час на роздуми та унеможливлює компульсивну поведінку. Не ходіть вулицею, де розташований ваш улюблений бар, приберіть алкоголь з будинку, не відвідуйте заходів, де зазвичай випивали тощо.

Існують також препарати призначені для лікування алкогольної та опіоїдної залежності, які блокують звичку. Наприклад, налтрексон блокує опіоїдні рецептори, через що потяг до алкоголю знижується. Однак медикаментозну терапію може призначити тільки лікар.

Знайдіть спільноту, яка вас підтримає

Люди, яким необхідна допомога із залежностями, часто відчувають сором або провину через свою звичку.

Якщо людину осуджують або уникають, то сором налаштовує на збереження минулої моделі поведінки. Водночас сором може служити способом емоційного переживання минулих подій і допомагати припинити деструктивну поведінку.

Тому спільнота, яка приймає вас, визнає вашу проблему та допомагає впоратись із залежністю, дуже важлива. Це можуть бути родичі, релігійна громада чи групи підтримки на кшталт Анонімних алкоголіків. Вони ефективно допомагають залишатися тверезими саме тому, що люди з залежностями можуть без осуду розповісти про свою хворобу, а також отримати підтримку від тих, хто їх зрозуміє.

Будьте готові до рецидивів

Відмова від звички потребує довготривалої системи мотивацій. Люди з залежностями мають навчитися відпочивати без алкоголю, не спілкуватися з тими, з ким раніше пили — тобто, фактично змінити свій спосіб життя. Також необхідно відстежувати ситуації, під час яких з’являється потяг до алкоголю. Наприклад, після завершення усіх справ, оскільки існувала звичка «винагороджувати» себе випивкою.

Більше рухайтесь та займайтесь спортом

Це корисно усім, але в контексті боротьби з залежностями спорт та рухова активність надважливі, бо підвищують рівень нейромедіаторів, що беруть участь у регулюванні позитивних емоцій.

Фізичні вправи зменшують ймовірність вживання наркотиків та виникнення залежності від них. Ба більше, було доведено, що фізична активність допомагає людям із залежністю припинити або скоротити вживання.

Важливо дотримуватись базових рекомендацій та слідкувати за рівнем стресу. Збіг тригерів або стресових факторів посилюють бажання випити.

Разом з тим потрібно бути готовим до рецидивів. Ось кілька факторів, які можуть впливати на ризик рецидиву в одужанні, зокрема:

думка, що людина все одно не зможе зберегти свою тверезість;
негативні емоційні стани: переживання гніву, самотності або втоми;
конфлікт з іншою людиною;
соціальний тиск у компанії, де вживають алкоголь;
святкування, позитивні емоційні стани;
вплив подразників, пов’язаних із вживанням алкоголю, таких як реклама алкоголю або улюблений бар;
відсутність нових поведінкових стратегій та способів проведення часу.