Хвороби картоплі при збеоіганні
Понад 90% урожаю картоплі в Україні вирощується на присадибних ділянках приватного сектору. Як наслідок, переважна більшість картоплярів зберігають овоч у неспеціалізованих приміщеннях, які не мають систем примусової вентиляції і охолодження продукції. Через це при зберіганні постійно відбувається коливання температури, поява конденсату та відпотівання бульб, що призводить до розвитку на картоплі різноманітних захворювань. Загалом картопля вражається багатьма шкідливими організмами грибкового та бактеріального походження. Особливо небезпечно, якщо бульби уражені комплексом збудників патогенів, що призводить до змішаної інфекції. Найбільш шкідливими хворобами при зберіганні картоплі є суха фузаріозна та мокра бактеріальна гнилі, змішані гнилі, а також хвороби, які сприяють розвитку гнилей: фітофтороз, фомоз, кільцева гниль і різні види парші. Розуміння інфекційного процесу і знання симптомів можуть гарантувати адекватні дії щодо захисту врожаю, який зберігається.
Фітофтороз (Phytophthora infestans) – найпоширеніше і найшкодочинніше грибкове захворювання картоплі періоду вегетації, але також спори гриба під час дощів потрапляють у ґрунт та інфікують бульби. На бульбах утворюються вдавлені бурі або свинцево-сірі плями різної форми. При розрізі бульб у місцях ураження спостерігається буре або іржаво-коричневе забарвлення паренхіми. Крім того, до уражених фітофторою бульб легко проникають інші мікроорганізми, обумовлюючи розвиток гнилей при зберіганні. У місцях фітофторозних уражень часто розвивається суха гниль.
Суха фузаріозна гниль (Fusarium spp.) – хвороба дуже поширена в період зберігання картоплі, активно розвивається на бульбах із механічними пошкодженнями або ушкоджених фітофторозом. Уражені місця на бульбах вдавлені, з добре помітними смугами (кільцями) подушечок спороношення гриба. Вони мають вигляд сірувато-бурих горбочків. Бульба стає м’якою, сухою, в ній утворюються порожнини, заповнені пухнастим міцелієм білого, жовтуватого або блідо-рожевого кольору. Поступово захворювання поширюється на всю бульбу, яка значно зменшується в розмірах.
Фомоз, або фомозна гниль (Phoma exigua) – уражує бульби, стебла та столони картоплі. Збудник захворювання проникає в бульби через механічні пошкодження із крапельною вологою при контакті з ураженими бульбами та під час різних технологічних процесів. Ознаками захворювання на фомоз під час зберігання є округлі вдавлені плями (виразки), які нагадують слід від ґудзика, шкірка на плямі натягнута. Фомоз на бульбах під час зберігання майже завжди розвивається у комплексі з сухою фузаріозною гниллю та іншими хворобами.
Парша звичайна (Streptomyces scabies) - на поверхні уражених бульб утворюються глибокі плоскі або випуклі виразки неправильної чи округлої форми. Пошкоджені бульби вкриваються сильно розтрісканою корковою тканиною. Порушення цілісності покривних тканин у місцях ураження створює так звані ворота для зараження бульб збудниками сухої та мокрої гнилей під час зберігання. На молодих бульбах зустрічається переважно плоска й опукла парша, на дозрілих – глибока парша, що утворює вдавлені у м’якоть виразки.
Ризоктоніоз, або чорна парша (Rhizoctonia solani) - уражує бульби, стебла та столони. На поверхні бульб утворюються чорні опуклі склероції гриба різної форми схожі на шматочки прилиплої землі. Хвороба може проявлятися у формі сітчастого некрозу поверхні бульб та чорних вдавлених плям навколо вічок.
Мокра гниль картоплі (Pseudomonas xanthochlora) — одне з найбільш небезпечних інфекційних захворювань. Джерелом зараження є ґрунтові сапрофітні бактерії, які пошкоджують молоді бульби, особливо ті рослини, які пригнічені хворобами (фітофторозом, чорною ніжкою), шкідниками чи бур’янами. На бульбах з’являються невеликі плями жовтуватого кольору, які поступово збільшуються, тканина розм’якшується, з’являється неприємний запах гниття. При появі захворювання уражені бульби необхідно швидко та ретельно вибракувати. Активність хвороби значно зростає при зберіганні картоплі в умовах недостатнього вентилювання, при підвищенні температури і вологи повітря.
Кільцева гниль картоплі (Clavibacter michiganensis subsp. Sepedonicus) - типовим проявом хвороби є ураження судинної системи бульб у вигляді кільця, звідки хвороба й отримала свою назву. При натисканні з ураженого місця виступає світло-жовта маса зруйнованих клітин із бактеріями. Кільцеву гниль бульб викликають нерухомі паличкові бактерії. Зараження здорових бульб може відбуватись і при збиранні, і при зберіганні, коли інфекція із хворої бульби може перекинутися на здорову. Переносити патогенні бактерії від хворої бульби до здорової можуть і шкідники картоплі, які мешкають у сховищі. Також слід уникати висаджування картоплі різаним матеріалом, щоб не заразити весь посадковий матеріал.
Хвороби при зберігання якщо і не знищують весь урожай, то істотно знижують товарність продовольчої картоплі. Урожайність і товарність картоплі, а також інтенсивність розвитку захворювань бульб при зберіганні перебувають у прямій залежності від ступеня прояву хвороб картоплі в період вегетації. Заходи, що знижують розвиток хвороб впродовж вегетаційного періоду, дають змогу захистити картоплю від збудників у період зберігання.
Профілактика захворювань картоплі:
- вирощування картоплі у короткоротаційній сівозміні, кращими попередниками є кукурудза, озимі зернові та бобові культури;
- необхідно вирощувати сорти картоплі, стійкі до хвороб;
- слід уникати висаджування картоплі різаним матеріалом;
- проведення профілактичних обробок для захисту від хвороб під час вегетації;
- зменшення механічних пошкоджень бульб у процесі збирання, транспортування, сортування та перебирання;
- ретельне перебирання і вибраковування пошкоджених та хворих бульб перед закладанням на зберігання;
- очищення та дезінфекція картоплесховищ;
- дотримання режиму зберігання у картоплесховищах (температура в межах 2-4°С та відносна вологість 85-90%).
